Прожарка на Артмолі (2 етап MGKC2024)
15.08.2024
Схема
Схема була доволі стандартна, без складних ділянок. Головний мінус – вона знову була доволі короткою. Плюс – майже не було падінь. Якщо не брати до уваги падіння на фініші, то на самій трасі падав лише один учасник з 37. Навіть при такій простоті два учасники так і не змогли жодного разу проїхати схему правильно. Найпідступнішою ділянкою виявився фініш, де помилилось багато досвідчених райдерів.
Основний клас
Мало що можу сказати про першу трійку – вона абсолютно така ж, як і на другому етапі, навіть фото я не знайшов у прийнятній якості. Цікавішою є постать Григорія Джимханця, який приїхав на четверте місце. Причому відставання від лідера було менше, ніж 0.2 секунди чи 0.4%! Окрім того, що він був у міліметрах від третього місця, він також був у міліметрах від класу С1. Гріша приїхав рівно в 110%, коли як Юра Лимар на цих міліметрах таки заскочив в С1.
З якого там року Гріша тренується? З 2016? Після того, як він купив перший спортивний мотоцикл, стало зрозуміло, що Гріша навряд чи покаже дійсно високий час на ньому, бо показати високий час на стоковому спортивному мотоциклі дуже важко, через обмежений виворіт керма і кліпони, які трохи заважають робити фуллок. Тим не менш, Григорій довів усім нам, що немає нічого неможливого. Весь цей час він невпинно прогресував, виробляв свою техніку їзди і ставав все ближчим до лідерів. Григорій наглядно доводить нам, що на будь-якому мотоциклі є шанс досягти успіхів у джимхані.
Чингис і Дмитро Лісовик опинилися аж на пʼятому і шостому місцях відповідно, хоча явно мітили потрапити на третє місце.
Серед новачків цього сезону найкращими були два Дмитра. На цей раз Поздняков був кращим і проїхав без помарок обидва заїзди. Андрусенко був трохи швидшим у другому заїзді, але отримав +3 секунди за падіння на фініші
Дівчата і Новачки
У підкласах було зовсім глухо. Серед дівчат Ніка була поза конкуренцією, другою приїхала Людмила Іванець на Пульсарі. Гостя зі Львова Наталія Медведєва формально була третьою, хоча так і не змогла правильно проїхати схему в жодній спробі
Проблеми з гальмуванням
Невеличка пряма переді фінішем знову підсвітила проблеми з гальмуванням у джимханістів. Навіть переможець змагань у першій спробі виїхав за межі майданчика старт-фініш. Електровелосипед Вадима Баєва теж мав неабиякі труднощі з зупинкою у фінальному прямокутнику. “Підступна АБС” також завадила Юрію Захарюгіну загальмувати в межах майданчика. Щоб не повторити помилки Юри, я сам вимкнув АБС, через що зловив блокування переднього колеса на фініші. Схоже, гума вже зовсім непридатна до нормальних гальмувань. Також не змогли нормально загальмувати Олександр Алексєєв, Записний Єгор, Терещенко Ілля та Дмитро Андрусенко. Я ніколи не вів статистику невдалих гальмувань на фініші, але, схоже, цей етап поставив рекорд у цій категорії. Нагадаю, що на Х-Парку є розмітка для гальмування, хоча тренувати гальмування можна на будь-якому чистому майданчику.
Найкраще падіння
Ми бачили багато різних падінь на фініші, але цього разу Єгор вирішив перевершити їх усіх. Окрема подяка Олександру Алексєєву, який зумів чітко засняти цей момент. Ось Єгор ще у стопі,
а ось він вже валиться на бік.
Їхав Єгор на мотоциклі Макса Гріценка, і цим падінням примудрився погнути трохи дуги, хоча до цього цей мотоцикл зазнав, напевно, під сотню падінь на тренуваннях, і дуги не страждали. Сам Єгор наче не постраждав, бо сам він був на лікуванні у Києві і помітно шкутильгав на одну ногу.
Другий заїзд він вже їхав на мотоциклі Дмитра Лісовика
Номінації
Коліно етапу
Несподівано, але ця номінація знову зʼявилася у наших текстах. На жаль, попередній король цієї номінації Андрій Вашеко загинув в 2021 році, з тих пір ми не бачили хороших “колін” на джимхані. Але Ілля Терещенко зі Львова показав, що колінка на джимхані досі живі. І при цьому показав чудовий час, а не просто показово пошкрябав колінками по асфальту. Якби не помилка на гальмуванні на фініші, то він з ходу заїхав би у клас С2!
Електромотоцикл Електровелосипед етапу
Ми вже бачили електрички на джимхані. Тарас Воробець навіть на подіум приїжджав на електричці. Навколо нинішнього апарату не стихають розмови, чи це мотоцикл, чи все-таки велосипед. Хоча питання напевно більш глобальне: а в чому різниця зараз між велосипедом і мотоциклом? Якщо раніше це була просто наявність мотору, то зараз називати мотоциклами всі велосипеди з мотором якось не з руки. Сам Вадим називає свій апарат “електро самозбір”. Як би там не було, прискорюється цей самозбір вражаюче. З гальмуванням не все так добре. І є деякі проблеми з мінімальним радіусом розвороту, як не дивно.
Невиправдані надії
У тексті про перший етап я покладав великі надії на Андрія Савчука, бо він одразу серйозно підійшов до діла: купив шкіряні штани, зробив зі свого мотоцикла якогось монстра. Але виявляється, що Андрій не дуже-то і вправно вміє сидіти на конусі, а без цього сакрального вміння досягти високих результатів у джимхані майже неможливо. Без регулярного сидіння на конусі Андрій втратив запал до джимхани і ризикує загубитися в натовпі джимханістів-середнячків, хоча міг би стати новою зіркою. На цьому етапі Андрій показав лише 15 місце і 124% від лідера – зовсім не той результат, який очікуєш від райдера в шкіряних штанах влітку.
Фрістайл етапу
Можливо, на наших очах зароджується новий підвид джимхани: фрістайл джимхана! Це коли просто виїжджаєш і катаєш собі як хочеш навколо конусів. Подібний проїзд показав нам Вадим Баєв. При першій же помилці він так розхвилювався, що просто почав їздити в довільному порядку по трасі, а проїжджаючи біля фініша, вирішив, що напевно досить кататись, і таки завершив свій виступ. Ми і раніше бачили учасників, які полюбляли їздити “не туди”, але Вадим задрав планку їзди “не туди” на дуже високий рівень. Браво!
Кофр етапу
Який ще в біса кофр, спитаєте ви? Добре, добре, цей кофр навіть не їздив на цьому етапі, але просто не можу не поділитися цією дивовижною історією. Мова йде про кофр Тімура Тимура. Несподівано, але на його кофрі є джимханівські наліпки, датовані 2017 роком. Виявляється, що цей кофр належав іншому відомому джимханісту. А саме Максиму Максимову Роману Романову. Ось його заїзд з вересневих змагань 2017 року, де добре видно той самий кофр. Потім Роман продав мотоцикл, а кофр продав окремо, і тепер він служить вже іншому джимханісту!
СуперСтар етапу
Дехто з джимханістів перестав займатися джимханою з формулюванням, що він вже надто старий для цього всього. Проте Федір Дишлюк ламає всі стереотипи і катає джимхану в 59 років! А щоб не дуже сильно обганяти молодих, він почепив кофра з баластом. Можна тільки уявляти, як швидко він поїде, коли зніме того кофра!
Старі знайомі
Якщо вже згадали Романа Романова і вересневі змагання 2017 року, то як ви думаєте, скільки людей з тих змаганнях узяли участь у цих вересневих змаганнях 2024 року? Не так і мало, виявляється: це легенда Київської джимхани Віктор Мікулін, який тоді виграв ті змагання, Гріша Джимханець, який тоді ще їздив на Пульсарі 200, і Богдан Верстюк, який тоді посів досить високе місце. Богдан зізнається, що у цьому році у нього не так багато часу не те, що на тренування, а взагалі на їзду на мотоциклі. Але це майже не позначилось на його результаті. Він посів восьме місце і лишив позаду дуже багато людей, які тренувалися ледь не кожен десь цього сезону. Браво, Богдане!
Також серед глядачів були помічені пілоти класу А Макс Ковальов і Дмитро Лисенко, парасольку учасникам тримала Віка Коцюба, а трохи далі від фінішу стояв ще один пілот класу С2 Євген Волохін. У полі з прапорцем стояв Дмитро “BikeBox”.
Про Дмитра “Торта” я хотів написати ще після другого етапу, але забув, тож напишу зараз. Він приїхав на другий етап, але приїхав не на Артмол, а на Хпарк за звичкою. Приїхав не з порожніми руками, а з цілим мішком старезних фотопаратів, якими хотів знімати джимханістів. Активно тренувався Дмитро десь років десять тому, коли катався на йобрі 125, на який він навісив безліч дуг і кофрів. Усі добре знали, що він завжди возив з собою сокиру в кофрі, тому на тренуваннях завжди був порядок. Дмитро тренувався на МВЦ, ще до того, як це стало мейнстрімом. Потім йому стало цікаво знімати це на камеру. Він перший організував відеозйомки всіх заїздів на змаганнях, він єдиний, хто знімав джимхану на Мавік. Також він друкував сувенірні футболки, чашки і багато чого ще. Свого часу його діло перехопив Дмитро Лісовик, і Торт зосередився на своїх античних фотоапаратах. Навіть сайт про це придумав, щоб рідні думали, що він не просто бавиться, а робить бізнес на цих артефактах. Тож якщо ви побачите діда, обвішаного старовинними фотоапаратами – знайте, то один із стовпів київської джимхани Дмитро “Торт”.
Взагалі дуже цікаве питання, чому люди приходять на джимхану, а через кілька років вже десь зникають з тренувань. Причин може бути море: діти, переїзд в інше місце, карʼєра, служба в армії тощо… Я б навіть поставив питання під іншим кутом: як так вийшло, що у людей є час проводити багато годин на тиждень посеред парковки, замість того, щоб проводити свій час у миловидніших місцях? Навіть найулюбленіша іграшка чи захоплення з роками набридають. Тому вся київська джимхана не завʼязана на одній людині чи мотошколі. Люди змінюються і завдяки цьому джимхано рух живий в Києві.
Найкращі вболівальники.
… були у Романа Єрохіна. Невеличка розтяжка “Роман лети наче птах” нагадувала Роману, що птахи під час польоту ногами по землі не перебирають, щоб не отримати штрафних балів.
Пальці етапу
Поки Ніка пальцями повторювала схему, Дмитро Лісовик за кадром комусь розповідав, яким пальцем зручніше за все катати джимхану
Шоутайм етапу
Є такі джимханісти, заїзди яких пропускати аж ніяк не можна, бо вони постійно влаштовують шоу зі свого заїзду. За відсутності зірки останніх років Олексія Бабенка, місце найяскравішого джимханіста готовий взяти на себе Микита Мороз: слайди, карколомні падіння та багато інших хайлайтів показав нам Микита всього за один заїзд
Валентіно Россі етапу
Схоже, хтось винайшов машину часу, і до нас завітав дуже молодий Вале Россі. Щоб не дуже палитися, він зареєструвався під імʼям Кирила Федерова і їхав на КТМ не дуже швидко
Гості етапу
Цього року не дуже і розраховували на гостей з інших міст, але несподівано гості зʼявилися, звідки їх ніколи раніше не було: зі Львова. Джимхана у Львові то зʼявлялася, то знову чахла, і несподівано до нас приїхали Ілля Терещенко і Наталія Медведєва. Значить, джимхана у Львові таки трохи жива, і, можливо, там колись відновляться змагання! Ілля і Наталія потім приїхали і на четвертий етап, але про це буде написано вже трохи згодом.
“Трохи про себе”
При реєстрації організатори просили вас заповнити секцію “про себе“. Не всі це робили, але дехто видав чудові опуси в цій секції. Не завжди організатори їх озвучували під час змагань, тож я пропоную вашій увазі найкращі розповіді “про себе” в цьому році:
Поздняков Дмитро, з деякою тугою розповідає про свої колишні джимхано досягнення: катаю з вересня 2021 року. У 2022 та 2023 займався джимханою, найкращий результат gp8 був 30.6 сек. В цьому році не катав на час і не тренував, рівень понизився. 14.06.2024 перший раз за рік проїхав gp8, результат 37 сек. У змаганнях оффлайн приймаю участь вперше, у онлайн – один раз.
Олександр Таран: [Катаюсь] 14 років, брав участь у тренуваннях на Почайні та Лівобережній, вперше [на змаганнях]
Це дуже круто, маючи 14 років досвіду на мотоцикли почати тренуватися на майданчику!
Денис Татур видав жарт, зрозуміють який не тільки лиш всі: Катаюсь так давно… Що ДВРЗ то не про ТЦК;-)
Артем Черняк теж не поскупився на слова і розповів свою мотоісторію: За кермом 2-х колісного більше 14 років. Починав з 200 стріта, на ньому ж і починав самостійно по пляшкам деінде тренуватись) Мало хто знає що крім Х-парка, Фозі, новуса, ДВРЗ, Олімпійської були ще тренувальні майданчики на Монетному дворі, за Либідською та на Перова куди багато хто приїздив тренуватись :)
Більшу частину до війни тренувався суто для себе, аби краще відчувати мотоцикл.
В 2019 році приймав участь на Yamaha FZ6-N. Зараз пересів тимчасово на максіскутер, хочу спробувати його на витривалість, та вкататися на ньому в ритм джимхани :)
Жидецький Вадим заплутався у свідченнях, з якого року він таки катає: В джимхані з весни. Катаю з 14 року Катаюсь з 2012 року, в джимхані новачок спробував весною цього року
Федір Дишлюк мріє про мандри: Пройшов повний курс в школі FreeRide восени 2021 року. Почав перший сезон в 2022 році. Участі в змаганнях не приймав. Моя мета, досягти відчуття невимушеної єдності з мототехнікою з перспективою мандрів. На жаль відомі події багато що руйнують, але маючи за спиною майже 59 років, дуже хочу встигнути втілити і цю мрію зі сподіваннями на позитивні глобальні зміни!!!
Короташ Владислав видав найкращий опус цього сезону: Я катався рік без А категорії, потім якось наважився все ж здати, приїхав весь такий модний на плащадку, обдєлався, після екзамену ще пару разів по ній проїхався і поїхав додому. Через деякий час знову приїхав, взяв талончик в МВС, і… В інструктора не вистачило на мене часу, закінчився робочий день. Ну і ладно подумав я, катався без категорії і ще покатаюсь. І тут мені в інстаграмі попадається рекламка “”мото фан клуб Київ”” ну долучився, катався, катався, і вдруг, хтось вкидує про аматорські тренування мотоджимхани. Цікаво, треба зарулить. Приїхав, сподобалось навіть виходило тримати темп))
Вопщєм
Поки я збирався на наступний екзамен ввели цю штуку, що здать можна тільки в 3 сервістих центрах в Києві, пощастило без проблем взять талончик, і була в мене друга спроба здать на А категорію на Туполєва. Ну і єстєствєнно на першому ж колі 3 помилки(затик був в розвороті)
Приїжаю я черговий раз на джимхану біля фоззі,знаходжу самого досвідченого, (не памятаю як звать високий, сивий дядько) питаю,- як мені так повертать шоб не бояться вперти руль в огранічітєль і не виставлять ногу? ооо, це ти іди на той майданчик, там дядько на оранжовом харлеї, він тобі розкаже. Показали, розказали, потренували, і з 3 спроби здав А категорію). Ну от приблизно таке в мене було знайомство. Перший етап я благополучно провтикав на роботі, хоч на другий етап попаду
Воробець Тарас вирішив списати у Мікуліна: Джимхана дед
Канєвський Роман: загальний досвід 7 повних сезонів
5 рік працюю інструктором
менше 10 тренувань по джимхані, вперше на змаганнях
Данілейченко Володимир: В другому етапі зайняв третє місце серед новачків, чим дуже пишаюсь! )
Шкурко Владислав: gp-8 28
Але ж ми знаємо, що ГП8 у Влада займає набагато менше часу, чи може 28 – то не час, а щось інше?
І знову Черняк Артем: Все як завжди, я “прекрасен и неотразим” :)
Мороз Микита: Может у кого-то около гаражей валяются ненужные, брошенные 17е колеса полуслики. 110-150. Киньте гео пожалуйста
Акмаєв Тімур Тимур: Рік в джимхані, сезонів 10 проїздив і до того року не знав що не вмію повертати. Наче трохи навчився..
Панюта Віктор: Перший мотосезон, перший мотоцикл. Ціль-не розвалитись)
Свєт Марія: В джимхані з 2020, але не так інтенсивно, як кияни))) участь в Києві беру вже 4 раз
Сливащенко Михайло: Вітаю, катаюсь вже 4 роки про джимхану чув і не раз, нещодавно а саме 2 місяці назад мене запросив товариш на тренування, x-park далі пішло поїхало неділя за неділею вдосконалюються навички налаштовується мотоцикл, і за це все дякую людям які страждають джимханою і мотоциклами)
Шкурко Владислав продовжує вводити нас в оману: Третий день на мотоцикле. Шо тут у вас?
От і все
Залишається тільки подякувати організаторам за цей чудовий етап! Але не забувайте, що вони не залізні і завжди раді вашій допомозі в організації змагань і тренувань
